Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ІНФЛЯЦІЯ І БЕЗРОБІТТЯ. КРИВА ФІЛЛІПСА





Якою мірою інфляція пов'язана з безробіттям? Чи існує без­посередній зв'язок між цими складовими економічного процесу?

Вагомий внесок у теоретичне осмислення цих питань зробив англійський економіст А. Філліпс. У 1958 p. він опублікував стат­тю, в якій на основі емпіричних даних за досить тривалий період (з 1861 по 1957 p.) виявив кореляційний зв'язок між динамікою но­мінальної заробітної плати і рівнем безробіття. Крива, що харак­теризує цей взаємозв'язок, в

 
 

економічній теорії дістала назву “кри­вої Філліпса” (рис. 3). Вона вказує на обернено пропорційну за­лежність динаміки величин, що розглядаються: чим вищий рівень безробіття, тим менший приріст номінальної платні. Якщо врахо­вувати, що у цій залежності величина заробітної плати подана у номінальному вираженні, то співвідношення “номінальна заробіт­на плата — рівень зайнятості” можна легко трансформувати у спів­відношення “динаміка цін — темпи безробіття”.

 

Рис. 3. Крива Філліпса

 

Крива Філліпса АВ вка­зує на існування стабільної обернено пропорційної за­лежності між динамікою безробіття U та середньо­річними темпами приросту цін Р/Р: високі темпи інфля­ції супроводжуються низь­ким рівнем безробіття і на­впаки. Якщо враховувати, що рівень безробіття відоб­ражує рівень виробництва, то лінія А В може бути по­дана і як відображення обернено пропорційної за­лежності між рівнем інфля­ції та рівнем виробництва.

Крива Філліпса дає концептуальні орієнтири щодо вибору прин­ципів економічної політики держави. Сутність цього вибору, ви­ходячи з викладеного, стає досить зрозумілою: хочете досягти ста­білізації цін, миріться з високим рівнем безробіття і падінням ви­робництва; якщо віддається перевага високому рівню зайнятості, то слід усвідомлювати необхідність посилення інфляційного наван­таження на економіку. Інфля-ція розглядається як “плата” за висо­кий рівень зайнятості, а безробіття (і спад виробництва) — неод­мінна плата за цінову стабілізацію. Або безро-біття, або інфляція — такий діапазон вибору економічної політики, що ґрунтується на об'єктивних реаліях функціонування ринкової економіки.



Теоретично обґрунтована закономірність, виражена кривою Філліпса, має досить вагоме статистичне підтвердження. Особли­во рельєфно альтернативність взаємозв'язку інфляції та безробіття спостерігалася в економічному розвитку країн Заходу в 50- та 60-ті роки. Можна говорити і про відповідність її (у певних межах) про­цесам, що відбуваються в країнах з перехідною економікою.

Розглядаючи зазначену відповідність теорії та реальної прак­тики, слід враховувати і те, що, як і будь-яка закономірність, крива Філліпса від-биває лише вихідний принцип взаємозв'язку інфляцій­ного процесу і дина-міки зайнятості. Тому цілком природними є і досить суттєві відхилення від зазначеної закономірності, що під впливом різних чинників мали місце в повоєнній історії різних країн. Ідеться про розвиток процесу, який дістав назву “стагфляція” — одночасного зростання безробіття та інфляції, збіг яких відзначав­ся у більшості країн Заходу в 1973-1975 і 1978-1980 pp.

Чим зумовлюються стагфляційні процеси?

Порушення альтернативності співвідношення “інфляція — зай­нятість” може зумовлюватися багатьма чинниками. Йдеться про зов­нішньоекономічні шоки, що викликають імпульсивне зростання вит­рат виробництва. В економічній історії Заходу такими імпульсами стало більш як чотирикратне підвищення в 1973-1975 pp. цін на імпортовану нафту. Це призвело до одночасного зростання витрат виробництва, зростання інфляції та рівня безробіття. Аналогічний ефект можливий при впровадженні нових технологій, виникненні непередбаченого дефіциту в пропозиції сільськогосподарської про­дукції, проведенні демпінгової політики, при наявності інфляційних очікувань тощо.

Слід мати на увазі й те, що порушення альтернативності вияв­ляється не тільки у виникненні ефекту стагфляції, а й у розвитку дезінфляційного процесу — одночасному скороченні темпів безро­біття та інфляції. Скажімо, на початку 70-х років адміністрація Пре­зидента США дотримувалася політики державного контролю над цінами і заробітною платою, наслідком чого стало штучне обме­ження інфляції при одночасному зростанні зайнятості.

Однак і стагфляція, і дезінфляційний процес можуть розгляда­тися не як загальна закономірність, а як відхилення від загального принципу роз-витку, обґрунтованого кривою Філліпса. З погляду довготривалої тенден-ції альтернативність динаміки макроекономічних параметрів, що нею ви-значається, зберігається. Характерним у цьому відношенні є те, що напри-кінці 80-х — на початку 90-х років у економіці західних країн спосте-рігалося відновлення базової за­кономірності — стримування інфляційного процесу супроводжу­валося загостренням проблеми зайнятості.









Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.