|
|
ІНФЛЯЦІЯ І БЕЗРОБІТТЯ. КРИВА ФІЛЛІПСАЯкою мірою інфляція пов'язана з безробіттям? Чи існує безпосередній зв'язок між цими складовими економічного процесу? Вагомий внесок у теоретичне осмислення цих питань зробив англійський економіст А. Філліпс. У 1958 p. він опублікував статтю, в якій на основі емпіричних даних за досить тривалий період (з 1861 по 1957 p.) виявив кореляційний зв'язок між динамікою номінальної заробітної плати і рівнем безробіття. Крива, що характеризує цей взаємозв'язок, в
економічній теорії дістала назву “кривої Філліпса” (рис. 3). Вона вказує на обернено пропорційну залежність динаміки величин, що розглядаються: чим вищий рівень безробіття, тим менший приріст номінальної платні. Якщо враховувати, що у цій залежності величина заробітної плати подана у номінальному вираженні, то співвідношення “номінальна заробітна плата — рівень зайнятості” можна легко трансформувати у співвідношення “динаміка цін — темпи безробіття”.
Рис. 3. Крива Філліпса
Крива Філліпса АВ вказує на існування стабільної обернено пропорційної залежності між динамікою безробіття U та середньорічними темпами приросту цін Р/Р: високі темпи інфляції супроводжуються низьким рівнем безробіття і навпаки. Якщо враховувати, що рівень безробіття відображує рівень виробництва, то лінія А В може бути подана і як відображення обернено пропорційної залежності між рівнем інфляції та рівнем виробництва. Крива Філліпса дає концептуальні орієнтири щодо вибору принципів економічної політики держави. Сутність цього вибору, виходячи з викладеного, стає досить зрозумілою: хочете досягти стабілізації цін, миріться з високим рівнем безробіття і падінням виробництва; якщо віддається перевага високому рівню зайнятості, то слід усвідомлювати необхідність посилення інфляційного навантаження на економіку. Інфля-ція розглядається як “плата” за високий рівень зайнятості, а безробіття (і спад виробництва) — неодмінна плата за цінову стабілізацію. Або безро-біття, або інфляція — такий діапазон вибору економічної політики, що ґрунтується на об'єктивних реаліях функціонування ринкової економіки. Теоретично обґрунтована закономірність, виражена кривою Філліпса, має досить вагоме статистичне підтвердження. Особливо рельєфно альтернативність взаємозв'язку інфляції та безробіття спостерігалася в економічному розвитку країн Заходу в 50- та 60-ті роки. Можна говорити і про відповідність її (у певних межах) процесам, що відбуваються в країнах з перехідною економікою. Розглядаючи зазначену відповідність теорії та реальної практики, слід враховувати і те, що, як і будь-яка закономірність, крива Філліпса від-биває лише вихідний принцип взаємозв'язку інфляційного процесу і дина-міки зайнятості. Тому цілком природними є і досить суттєві відхилення від зазначеної закономірності, що під впливом різних чинників мали місце в повоєнній історії різних країн. Ідеться про розвиток процесу, який дістав назву “стагфляція” — одночасного зростання безробіття та інфляції, збіг яких відзначався у більшості країн Заходу в 1973-1975 і 1978-1980 pp. Чим зумовлюються стагфляційні процеси? Порушення альтернативності співвідношення “інфляція — зайнятість” може зумовлюватися багатьма чинниками. Йдеться про зовнішньоекономічні шоки, що викликають імпульсивне зростання витрат виробництва. В економічній історії Заходу такими імпульсами стало більш як чотирикратне підвищення в 1973-1975 pp. цін на імпортовану нафту. Це призвело до одночасного зростання витрат виробництва, зростання інфляції та рівня безробіття. Аналогічний ефект можливий при впровадженні нових технологій, виникненні непередбаченого дефіциту в пропозиції сільськогосподарської продукції, проведенні демпінгової політики, при наявності інфляційних очікувань тощо. Слід мати на увазі й те, що порушення альтернативності виявляється не тільки у виникненні ефекту стагфляції, а й у розвитку дезінфляційного процесу — одночасному скороченні темпів безробіття та інфляції. Скажімо, на початку 70-х років адміністрація Президента США дотримувалася політики державного контролю над цінами і заробітною платою, наслідком чого стало штучне обмеження інфляції при одночасному зростанні зайнятості. Однак і стагфляція, і дезінфляційний процес можуть розглядатися не як загальна закономірність, а як відхилення від загального принципу роз-витку, обґрунтованого кривою Філліпса. З погляду довготривалої тенден-ції альтернативність динаміки макроекономічних параметрів, що нею ви-значається, зберігається. Характерним у цьому відношенні є те, що напри-кінці 80-х — на початку 90-х років у економіці західних країн спосте-рігалося відновлення базової закономірності — стримування інфляційного процесу супроводжувалося загостренням проблеми зайнятості.   Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
