Великий розкол 1054 року. Причини і наслідки.

Попри суперечки та мовні розбіжності, які існували, церква у пізній Римській імперії мала одні символи віри, одні таїнства й одне канонічне право. У ранньому середньовіччі через навали германців і мусульман контакти між обома частинами церкви ускладнились, але церква, принаймі, в теорії залишалася одною. Незважаючи на періодичні суперечки, східні православні християни і західні латинські християни протягом сторіч не піддавали сумніву легітимність один одного і плекали надію на кращі взаємини у майбутньому.

1. Перебіг подій. Розкол 1054 року став підсумком тих відмінностей і конфліктів, які відбувалися між Західною і Східною церквами. Михайло Керуларій, константинопольський патріарх (політично обдарована людина аристократичного походження), (1043-1059) осудив Захід за використання у євхаристії опрісноків, які ввійшли у практику в Римській церкві у ІХ столітті і в 1053 р. виступив з розпорядженням про закриття у Константинополі латинських церков і монастирів. Це рішення було відповіддю на введення латинського обряду у грецьких провінціях Італії.

Папа Лев ІХ послав кардинала Гумберта і двох легатів у Візантію, щоб розв’язати суперечку. Папським легатам був даний урочистий прийом, однак різкий тон їхніх та відмінність у поглядах привела до конфлікту і 16 липня 1054 року римські легати поклали на вівтар кафедрального собору св. Софії грамоту про відлучення патріарха і його послідовників. У відповідь патріарх на соборі віддав анафемі папу Римського і його ієрархію. Ці відлучення мали силу до 7 грудня 1965 року, коли вони були відмінені папою Павлом ІV і Афінагором.

2.Причини розколу. Загалом причини розділення церков можна розділити на три групи:

1. Етнографічні – виявлені історично відмінності між двома цивілізаціями.

2. Державно-політичні – перенесення столиці у Константинополь і ворожнеча з Римом.

Заснування Константином нової столиці у Константинополі привело до

ієрархічного поділу Церкви на східну і західну. Феодосій у 395 р. запровадив окреме управління для обох частин імперії. Після падіння західної частини імперії папа Римський виявився поза межами контролю Візантійського імператора і в результаті цього папа став як духовним так і світським правителем. На Сході ж церква виявилась підлеглою владі імператора. Ці обставини породили різні погляди у двох частинах церкви на світську владу.

Філософські погляди Заходу також різнилися від східних. Латиномовний Захід більше враховував практичні аспекти управління і не захоплювався догматичними суперечками. Ще одна відмінність між обома церквами стосувалась питання целібату. На Сході був дозволений шлюб білого духовенства, яке не давало чернецьких обітниць, а на Заході духовенству заборонялося одружуватись. Суперечки виникали навіть щодо того чи можна духовенству носити бороди. Священики на Заході могли голитися, а на Сході ні. Захід підкреслював значення латинської мови, а на Сході використовувалась грецька.

Дві церкви розпочали суперечки з богословських питань. У 867 р. патріарх Фотій звинуватив Миколу I і церкву на Заході у єресі, оскільки вони у своєму формулюванні нікейського символу віри добавили фразу filiogue – “ і від Сина ” тобто Захід вважав, що Дух Святий походить і від Сина, а на Сході це заперечувалось [7]. Король франків Карл Великий, який мав при своєму дворі вестготських учених-схоластів, прийняв саме їхню версію кредо для декламування під час меси. У дев’ятому та десятому сторіччях цим кредо не користувалися, бо в ті часи правила римської літургії не вимагали використання кредо під час месси. На початку ХI століття папська літургія в Римі запозичила деякі звичаї, що виникнули на північ від Альп, включно з декламуванням розширеного нікейсько-константинопольського кредо під час меси. Застосування цього кредо і призвело до виникнення суперечки щодо правосильності вживання виразу “і Сина”, яка вбила перший теологічний клин між обома церквами. Ці протиріччя посилювали взаємну ворожість.

Ще в середині II століття виникла проблема визначення дати святкування Пасхи, відмінність у поглядах на це питання також перешкоджала розвитку дружніх відносин між двома осередками християнства. Антагонізм між ними зріс після втручання Заходу у іконоборські суперечки у Візантії. Церква на Заході продовжувала використовувати у поклонінні картини і статуї. Церква на Сході відмовилась від статуй, але продовжувала використовувати ікони, зазвичай із зображенням Христа, яким слід було виявляти пошану, але не поклоніння.

Народ Візантії особливо обурювався спробами папи Миколи І у середині ХІ століття втрутитися у призначення патріарха Константинопольської церкви. Ці спроби не мали успіху, однак вони поглиблювали прірву між обома церквами.

В чому ж полягала істинна причина церковного розколу? На це питання існує кілька варіантів відповіді:

1. Головною причиною розколу було утворення франкської імперії, як спадкоємиці Римської, а також цезаро-папістська система відносин між церквою і державою на сході (А.Піхлер).

2. Різна відповідь на питання ідеалу життя (А.Гарнак).

3. Боротьба за владу між папою Римським і Константинопольским патріархом.

Розкол відділив церкву на Сході від багатьох життєво важливих подій, які привели до посилення західної церкви. Виникнення міст, націй і середнього класу, епохи Відродження і Реформації оминули Церкву на Сході, а католицька церква зазнала їх впливу і засвоїла все корисне на її думку. Візантійська церква в цей період зайнялася активною благовісницькою діяльністю. У 864 р. за царя Бориса (852-859) до християнства були навернені болгари, Кирило і Мефодії навернули моравів, у 988 р. християнство прийняла Київська Русь. Проте, у кінцевому рахунку, виснажлива боротьба з мусульманами, що призвели до втрати населення і територій, два століття іконоборських конфліктів привели до застою християнства на Сході.

За період ХІ-ХV ст. дві церкви розійшлися вже досить далеко, хоча відчуття спільної спадщини не було втрачене навіть тоді. У тих випадках, коли Візантія гостро потребувала західної військової допомоги, вона була готова забути про теологічні відмінності. Так, зокрема, було на Ліонському (1274) та Флорентійському (1439) соборах, під час яких теологи і політики з обох сторін доходили згоди про возз’єднання церков, але щоразу це рішення категорично відкидалося візантійським чернецтвом, нижчим духовенством та мирянами.

За небажанням православної церкви возз’єднатися на умовах Заходу стояв успішний розвиток Західної Європи та невідворотний занепад Візантійської імперії. Поки Візантія була вищою в економіко-політичному і культурному плані східні християни звикли дивитися на західних одновірців зі змішаним почуттям зневаги і жалості. Та коли Захід у другій пол. ХІ ст. почав відроджуватися, імперія вже увійшла в стадію тривалого занепаду. Візантійці зазнали воєнної поразки від турків-сельджуків під Манцікертом (1071), внаслідок чого втратили контроль над Анатолією, що була традиційним джерелом для поповнення армії і надходження податків. Звернувшись за допомогою до Заходу, візантійці отримали її у формі хрестоносців. Однак, хрестові походи тільки виявили розбіжності і загострили конфлікт – східні були ображені тим, що західні хрестоносці намагалися зберегти для себе відвойовані у мусульман території, які візантійці вважали законно своїми. Криза загострилася і тим, що у 1204 р. хрестоносці, захопивши Константинополь, пограбували місто і посадили на візантійський трон західнянина, заснувавши Латинську імперію, яка проіснувала до 1261 р. Візантійці обурювалися спробами латинян романізувати східну церкву, та вимогами поступитися своїми давніми релігійними звичаями взамін на військову допомогу.

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: