Оцінки ризиків фінансових інструментів

Всі інвестиційні операції підприємства, пов'язані з використанням різних видів фінансових інструментів інвестування, є ризикованими, оскільки очікуваний по них рівень інвестиційного доходу не може бути гарантований з повною визначеністю. Тому, використовуючи в процесі інвестування той чи інший фінансовий інструмент, необхідно в кожному конкретному випадку оцінювати його ризик.

Під ризиком окремого фінансового інструменту інвестування розуміється можливість відхилення фактичного інвестиційного доходу від очікуваної його величини в ситуації невизначеності динаміки кон'юнктури відповідного сегмента інвестиційного ринку та майбутніх результатів господарської діяльності його емітента.

Ризик окремих фінансових інструментів інвестування є складним, багатоаспектним поняттям як з позицій методів його оцінки, так і з позицій форм управління його нейтралізацією. Цей ризик характеризують такі основні особливості:

1. Інтегрований характер. Ризик окремого фінансового інструменту інвестування, як і проектний ризик, концентрує в собі ряд конкретних видів інвестиційних ризиків, що вимагають елімінування в процесі оцінки. З урахуванням оцінки цих конкретних видів ризиків може бути визначений сукупний рівень ризику того чи іншого фінансового інструменту інвестування.

2. Висока ступінь зв'язку з коливаннями кон'юнктури інвестиційного ринку та іншими факторами зовнішнього інвестиційного середовища. Прибутковість окремих фінансових інструментів інвестування в значно більшій мірі визначається умовами зовнішнього інвестиційного середовища в порівнянні з прибутковістю реальних інвестиційних проектів. Крім того, варіація рівня прибутковості окремих фінансових інструментів інвестування характеризується значно меншими інтервалами часу. При цьому, варіація рівня прибутковості фінансових інструментів інвестування значною мірою визначається зміною кон'юнктури не тільки тих сегментів інвестиційного ринку, з якими пов'язана діяльність емітентів та інвесторів, але і ринку в цілому. Ринковий ризик окремих фінансових інструментів інвестування носить непереборний для інвестора характер і тому потребує індивідуальної його оцінки в процесі інвестиційної діяльності підприємства.

3. Високий ступінь зв'язку з майбутніми результатами діяльності емітента та зміною його фінансового стану. На відміну від реального інвестування, де рівень проектного ризику генерується в значній мірі самим інвестором, ризик окремого фінансового інструменту інвестування формується в основному не інвестором, а емітентом. Цей індивідуалізований вид ризику кожного з фінансових інструментом інвестування залежить від галузевої приналежності емітента та регіону його діяльності, динаміки обсягу реалізації його продукції і суми операційного прибутку, рівня фінансової стійкості та платоспроможності, стратегічних змін його господарської діяльності та інших її параметрів. В рамках окремого фінансового інструменту інвестування цей індивідуалізований вид ризику для інвестора також є непереборним (він може бути нейтралізований лише в рамках загального портфеля цих інструментів, формованого інвестором). У той же час кожен інвестор має можливість прийняти або не прийняти на себе цей вид ризику шляхом альтернативного вибору фінансових інструментів, емітованих різними суб'єктами господарювання. Наявність такої можливості визначає необхідність індивідуальної оцінки інвестором рівня ризику, пов'язаного з діяльністю емітента.

4. Високий рівень варіабельності за окремими видами фінансових інструментів. Рівень ризику окремих фінансових інструментів інвестування варіює в значно ширшому діапазоні, ніж рівень проектного ризику. Високий рівень варіабельності цього ризику притаманний не лише окремим видам фінансових інструментів інвестування, а й конкретним їх різновидам в розрізі емітентів. Значною мірою це визначає і високу варіабельність рівня доходу за фінансовими інструментами інвестування, формованого з урахуванням премії за ризик.

5. Більш велика інформативна база оцінки. Вплив мінливості кон'юнктури інвестиційного ринку та інших факторів зовнішнього інвестиційного середовища, а також змін у діяльності та фінансовому стані емітентів на рівень ризику окремих фінансових інструментів інвестування може бути відстежено за весь період їх обігу (або звернення їх аналогів) на фондовому ринку за досить тривалий період. Джерелом такої інформації є фондові біржі, центри фінансових аналітиків, брокерські контори та інші установи інфраструктури ринку цінних паперів. Крім того, інформативну базу оцінки складають і різні індикатори стану цього ринку. Наявність досить великої та доступної інформаційної бази дозволяє широко використовувати економіко-статистичні та економіко-математичні методи оцінки ризику окремих фінансових інструментів інвестування.

6. Висока кореляція рівня ризику з періодом обігу фінансових інструментів інвестування. Ризик, генерований індивідуальним фінансовим інструментом інвестування, знаходиться в прямій залежності від тривалості його звернення (терміном погашення). Це пов'язано зі зростанням невизначеності умов формування прибутковості фінансових інструментів інвестування з розширенням горизонту їх обігу. Розглянута особливість визначає необхідність комплексної оцінки рівня ризику, ліквідності та прибутковості окремих фінансових інструментів інвестування, які знаходяться між собою в нерозривному зв'язку.

Розрізняють такі види ризиків окремих фінансових інструментів інвестування:

• Ринковий ризик. Цей вид ризику характеризує мінливість курсу (ринкової вартості) окремих фінансових інструментів інвестування під впливом коливань кон'юнктури всього інвестиційного ринку або найважливіших його сегментів. Він однонаправлено впливає на всі види фінансових інструментів інвестування, хоча ступінь цього впливу нерівнозначна за різними їх видами і різновидам.

• Процентний ризик. Цей ризик характеризується зміною ставки відсотка внаслідок змін загального співвідношення пропозиції і попиту на гроші. Зростання рівня ставки відсотка викликає зниження ринкового курсу окремих фінансових інструментів інвестування, а, отже, і втрату інвестором частини очікуваного доходу по них. Особливо сильно впливу цього виду ризику схильні боргові фінансові інструменти інвестування (облігації, депозитні сертифікати тощо).

• Інфляційний ризик. Цей вид ризику характеризується зміною рівня купівельної спроможності грошей в масштабах всієї економіки країни. У період інфляції знецінюється капітал, інвестований в окремі фінансові інструменти, а також очікувана сума доходу за ним. Найбільшою мірою цьому виду ризику в інфляційній економіці схильні фінансові інструменти інвестування з фіксованим рівнем доходу по них (привілейовані акції, облігації і т.п.).

• Ризик ліквідності. Цей вид ризику пов'язаний з відсутністю можливості швидко продати той чи інший фінансовий інструмент інвестування без втрати інвестованого в нього капіталу при змінених цілях інвестиційної діяльності, умов формування інвестиційного доходу, кризовому фінансовому стані інвестора і інших причин. Ліквідність окремого фінансового інструменту інвестування виступає також важливою умовою формування інвестором гнучкого сукупного інвестиційного портфеля, що характеризується можливістю швидкої його реструктуризації. Певною мірою ризик ліквідності генерується періодом обігу (погашення) окремих фінансових інструментів інвестування, загальним станом фондового та інших видів інвестиційного ринку, активністю здійснюваних на них операцій.

• Податкової ризик. Цей ризик генерується ймовірністю введення нових податків на здійснення операцій фінансового інвестування, можливістю збільшення діючих ставок оподаткування цього виду господарської діяльності підприємств і зміни інших податкових умов, що обумовлюють зниження очікуваної норми прибутковості по окремих фінансових інструментах інвестування.

• Комерційний ризик. Цей ризик генерується результатами операційної діяльності емітента, що зумовлюють зниження рівня і суми його прибутку. Причинами виникнення такого ризику виступають зазвичай зниження виробничого потенціалу підприємства-емітента, падіння попиту на його продукцію, зниження рівня цін її реалізації в умовах зростання конкуренції і ряду інших аналогічних чинників. У результаті зниження прибутку емітента та відповідного погіршення його фінансового стану виникає загроза невиплат відсотків за емітованими ним боргових цінних паперів, зниження рівня дивідендних виплат по акціях і т.п.

• Структурний фінансовий ризик. Емісія підприємствами боргових фінансових інструментів інвестування часто веде до порушення ефективної пропорційності у використанні ним власного і позикового капіталу, що викликає зниження його фінансової стійкості і платоспроможності. У цих умовах виникає загроза невиконання емітентом своїх зобов'язань за такими фінансовими інструментами в повному обсязі і в передбачені терміни (ці зобов'язання стосуються як суми поточного доходу, так і суми погашення фінансового інструменту по завершенні періоду його обігу).

• Інші види ризиків. До цих видів ризиків можна віднести появу на ринку невірної інформації, пов'язаної з діяльністю емітента; раптовим його банкрутством; інші аналогічні види ризиків, що відображаються у котируванні емітованих їм фінансових інструментів.

За джерелами виникнення ризик окремих фінансових інструментів інвестування підрозділяється наступним чином:

• Систематичний ризик. Цей ризик генерується зміною умов зовнішнього інвестиційного середовища і не пов'язаний з діяльністю окремих емітентів. Він впливає на всі без винятку фінансові інструменти інвестування, хоча і в різному ступені (залежно від їх виду). В інвестиційному менеджменті систематичний ризик розглядається як інтегроване прояв ринкового, відсоткового, інфляційного та податкового видів ризиків окремих фінансових інструментів інвестування.

• Несистематичний ризик. Цей ризик генерується змінами результатів господарської діяльності емітентів та їх фінансового стану. По відношенню до окремого фінансового інструменту інвестування причини виникнення цього ризику носять строго індивідуальний характер. В інвестиційному менеджменті несистематичний ризик розглядається як інтегроване прояв комерційного, структурного фінансового та інших видів ризиків окремих фінансових інструментів інвестування.

Оцінка рівня ризику конкретних інструментів інвестування здійснюється за такими основними етапами.

1. Ідентифікація окремих видів ризиків по кожному даному фінансовому інструменту інвестування. Процес ідентифікації окремих видів ризиків включає такі стадії:

На першій стадії за кожним фінансовим інструментом інвестування виділяються властиві йому види систематичного ризику (ринкового, відсоткового, інфляційного тощо).

На другій стадії по розглянутих фінансових інструментів інвестування визначається перелік окремих видів несистематичного ризику (комерційний, структурний і т.п.).

На третій стадії формується загальний портфель ризиків, диференційовних як в розрізі окремих фінансових інструментів інвестування, так і в розрізі видів систематичного і несистематичного ризику.

2. Оцінка ймовірності настання ризикового стану за окремими видами ризиків фінансового інструменту інвестування. Якщо фінансовий інструмент інвестування має тривалий період обігу, така оцінка здійснюється за фактичною інформативною базі. Якщо ж оцінюється знову емітований фінансовий інструмент інвестування, то використовується інформація про характер звернення аналогічних йому інструментів за попередній період.

3. Визначення розміру можливих фінансових втрат при настанні окремих ризикових подій за конкретними фінансовими інструментами інвестування. З урахуванням наявної вихідної бази, що характеризує ретроспективні параметри звернення розглядаються фінансових інструментів інвестування (або їх аналогів), виявляється діапазон коливань розміру їх поточного доходу і курсової вартості (ринкової ціни). За результатами оцінки цих коливань визначається конкретний розмір можливих фінансових втрат по розглянутих інструментів інвестування з його підрозділом на допустимий, критичний і катастрофічний рівні.

4. Оцінка загального рівня ризику окремих фінансових інструментів інвестування з його підрозділом на систематичний і несистематичний. Для оцінки загального несистематичного ризику окремих фінансових інструментів інвестування використовуються показники середньоквадратичного (стандартного) відхилення і коефіцієнта варіації. Для оцінки систематичного ризику за цими інструментами застосовується бета-коефіцієнт.

5. Зіставлення рівня систематичного ризику окремих фінансових інструментів інвестування з очікуваним рівнем дохідності за ними. В основі виявлення адекватності розглянутих показників лежить "Цінова модель капітальних активів" та її графічна інтерпретація визначальна "Лінію надійності ринку". Ця модель допомагає інвесторам оцінювати співвідношення "ризик - прибутковість" по кожному фінансовому інструменту інвестування, приймати відповідні рішення в процесі їх відбору у формований інвестиційний портфель.

У процесі такого зіставлення слід врахувати, що "Лінія надійності ринку", збудована на обліку бета коефіцієнта по всій сукупності фінансових інструментів інвестування, носить усереднений характер. Специфіка звернення окремих фінансових інструментів може визначати різницю в очікуваний доходи при заданому рівні ризику, який проявляють як закономірність протягом тривалого періоду часу. Різниця між фактичною дохідністю окремого фінансового інструменту інвестування та очікуваної його прибутковістю на основі "Лінії надійності ринку" при конкретному рівні ризику, характеризується "коефіцієнтом альфа", який може мати як позитивну, так і негативну величину. Чим вище позитивне значення "коефіцієнта альфа", тим вище за інших рівних умов інвестиційна привабливість розглянутого фінансового інструменту інвестування.

6. Ранжування розглянутих фінансових інструментів інвестування за рівнем ризику. Таке ранжирування з метою використання при відборі фінансових інструментів в інвестиційний портфель здійснюється за показниками загального рівня їх ризику, а також ризику систематичного і несистематичного. Рангові значення окремих фінансових інструментів інвестування повинні зростати в міру зростання рівня ризику по них.

Остаточні інвестиційні рішення про можливість використання окремих фінансових інструментів інвестування з урахуванням фактора їх ризику приймаються з урахуванням ризикових переваг інвестора та адекватності співвідношення рівня їх ризику і прибутковості.

2 Формування портфеля фінансових інвестицій.

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: