Поняття портфелю фінансових інвестицій

Інвестиційний портфель являє собою цілеспрямовано сформовану сукупність фінансових інструментів, призначених для здійснення фінансового інвестування відповідно до розробленої інвестиційної політикою. Так як на переважній більшості підприємств єдиним видом фінансових інструментів інвестування є цінні папери, для таких підприємств поняття "інвестиційний портфель" ототожнюється з поняттям "фондовий портфель" (або "портфель цінних паперів").

Головною метою формування інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації основних напрямів політики фінансового інвестування підприємства шляхом підбору найбільш дохідних і безпечних фінансових інструментів. З урахуванням сформульованої головної мети будується система конкретних локальних цілей формування інвестиційного портфеля, основними і: яких є:

1) забезпечення високого рівня формування інвестиційного доходу в поточному періоді;

2) забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу в майбутній довгостроковій перспективі;

3) забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків, пов'язаних з фінансовим інвестуванням;

4) забезпечення необхідної ліквідності інвестиційного портфеля.

5) забезпечення максимального ефекту "податкового щита" у процесі фінансового інвестування.

Перераховані конкретні цілі формування інвестиційного портфеля в значній мірі є альтернативними. Так, забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу в довгостроковій перспективі деякою мірою досягається за рахунок істотного зниження рівня формування інвестиційного доходу в поточному періоді (і навпаки). Темпи приросту інвестованого капіталу і рівень формування поточного інвестиційного доходу знаходяться в прямому зв'язку з рівнем інвестиційних ризиків. Забезпечення необхідної ліквідності портфеля може перешкоджати включенню в нього як високоприбуткових, так і низькоризикових фінансових інструментів інвестування.

Альтернативність цілей формування інвестиційного портфеля визначає розходження політики фінансового інвестування підприємства, яка в свою чергу зумовлює конкретний тип формованого інвестиційного портфеля.

Типізація інвестиційних портфелів проводиться за такими основними ознаками.

1. За цілями формування інвестиційного доходу розрізняють два основних типи інвестиційного портфеля - портфель доходу і портфель росту.

Портфель доходу являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді поза залежністю від темпів приросту інвестованого капіталу в довгостроковій перспективі. Іншими словами, цей портфель орієнтований на високу поточну віддачу інвестиційних витрат, незважаючи на те, що в майбутньому періоді ці витрати могли б забезпечити одержання більш високої норми інвестиційного прибутку на вкладений капітал.

Портфель зростання являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу в майбутній довгостроковій перспективі поза залежністю від рівня формування інвестиційного прибутку в поточному періоді. Іншими словами, цей портфель орієнтований на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства (за рахунок приросту капіталу в процесі фінансового інвестування). Формування такого інвестиційного портфеля можуть дозволити собі лише досить стійкі у фінансовому відношенні підприємства.

2. За рівнем прийнятих ризиків розрізняють три основних типи інвестиційного портфеля - агресивний (спекулятивний) портфель; помірний (компромісний) портфель і консервативний портфель. Така типізація портфелів заснована на диференціації рівня інвестиційного ризику, на який згоден йти конкретний інвестор у процесі фінансового інвестування.

Агресивний (спекулятивний) портфель являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації поточного доходу або приросту інвестованого капіталу поза залежністю від супутнього йому рівня інвестиційного ризику. Він дозволяє отримати максимальну норму інвестиційного прибутку на вкладений капітал, однак цьому супроводжує найвищий рівень інвестиційного ризику, при якому інвестований капітал може бути втрачений повністю або в значній частині.

Помірний (компромісний) портфель являє собою сформовану сукупність фінансових інструментів інвестування, за яким загальний рівень портфельного ризику наближений до середньоринкового. Природно, що за таким інвестиційним портфелем і норма інвестиційного прибутку на вкладений капітал буде також наближена до середньоринкової.

Консервативний портфель являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм мінімізації рівня інвестиційного ризику. Такий портфель, формований найбільш обережними інвесторами, практично виключає використання фінансових інструментів, рівень інвестиційного ризику за якими перевищує середньоринковий. Консервативний інвестиційний портфель забезпечує найбільш високий рівень безпеки фінансового інвестування.

3. За рівнем ліквідності виділяють три основних типи інвестиційного портфеля - високоліквідний портфель, среднеліквідние портфель і низьколіквідний портфель. Така типізація інвестиційного портфеля підприємства визначається з одного боку цілями фінансового інвестування (ефективне використання тимчасово вільних грошових активів у складі оборотного капіталу або довгостроковий зростання інвестиційного капіталу), а з іншого - інтенсивністю зміни факторів зовнішнього середовища, що визначає частоту реінвестування капіталу в процесі реструктуризації портфеля.

Високоліквідний портфель формується, як правило, з короткострокових фінансових інструментів інвестування, а також з довгострокових їхніх видів, що користуються високим попитом на ринку, за якими регулярно відбуваються угоди купівлі-продажу.

Среднеліквідние портфель, поряд з перерахованими вище видами фінансових інструментів інвестування, включає також певну частину їх видів, що не користуються високим попитом і з нерегулярною частотою трансакцій.

Низьколіквідний портфель формується, як правило з облігацій з високим періодом погашення або акцій окремих підприємств, що забезпечують більш високий (у порівнянні з середньоринковими) рівень інвестиційного доходу, але користуються дуже низьким попитом (або взагалі не котируються на ринку).

4. За інвестиційним періоду розрізняють два основних типи інвестиційного портфеля - короткостроковий портфель і довгостроковий портфель. Така типізація заснована на відповідній практиці бухгалтерського обліку фінансових активів підприємства.

Короткостроковий портфель (або портфель короткострокових фінансових вкладень) формується на основі фінансових активів, використовуваних протягом до одного року. Такі фінансові інструменти інвестування служать, як правило, однією з форм страхового запасу грошових активів підприємства, що входять до складу його оборотного капіталу.

Довгостроковий портфель (або портфель довгострокових фінансових вкладень) формується на основі фінансових активів, використовуваних протягом більше одного року. Цей тип портфеля дозволяє вирішувати стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства і здійснювати обрану ним політику фінансового інвестування.

5. За умовами оподаткування інвестиційного доходу виділяють два типи інвестиційного портфеля - оподатковуваний портфель і портфель, вільний від оподаткування. Така типізація інвестиційного портфеля пов'язана з реалізацією однієї з цілей його формування підприємством - забезпеченням максимального ефекту "податкового щита" у процесі фінансового інвестування.

Оподатковуваний портфель складається з фінансових інструментів інвестування, доход за якими підлягає оподаткуванню на загальних підставах відповідно до діючої в країні податковою системою. Формування такого портфеля не переслідує цілей мінімізації податкових виплат при здійсненні фінансових інвестицій.

Портфель, вільний від оподаткування складається з таких фінансових інструментів інвестування, доход за якими податками не обкладається. До таких фінансових інструментів відносяться, як правило, державні та муніципальних облігацій. Звільнення інвестора від оподаткування доходів за таким фінансовим інструментам додатково стимулює їхню інвестиційну активність, збільшуючи суму чистого інвестиційного прибутку на розмір даної податкової пільги.

6. За стабільністю структури основних видів фінансових інструментів інвестування їх портфель диференціюється в розрізі двох типів - портфель з фіксованому структурою активів і портфель із гнучкою структурою активів.

Портфель з фіксованою структурою активів характеризує такий його тип, при якому питомі ваги основних видів фінансових інструментів інвестування (акцій, облігацій, депозитних внесків і т.п.) залишаються незмінними протягом тривалого періоду часу. Подальша реструктуризація такого портфеля здійснюється лише за окремими різновидами фінансових інструментів інвестування в рамках фіксованого загального обсягу з даного виду.

Портфель з гнучкою структурою активів характеризує такий його тип, при якому питомі ваги основних видів фінансових інструментів інвестування є рухомими і змінюються під впливом факторів зовнішнього середовища (їх впливу на формування рівня прибутковості, ризику і ліквідності) або цілей здійснення фінансових інвестицій.

7. За спеціалізацією основних видів фінансових інструментів інвестування в виділяють наступні основні типи портфелів:

Портфель акцій. Такий портфель дозволяє цілеспрямовано вирішувати таку мету його формування, як забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу в майбутній довгостроковій перспективі. Різновидом такого типу портфеля є портфель акцій венчурних (ризикових) підприємств.

Портфель облігацій. Цей тип портфеля дозволяє вирішувати такі цілі його формування як забезпечення високих темпів формування поточного доходу, мінімізація інвестиційних ризиків, одержання ефекту "податкового щита" у процесі фінансового інвестування.

Портфель векселів. Цей тип портфеля дозволяє підприємству цілеспрямовано забезпечувати одержання поточного доходу в короткостроковому періоді за рахунок ефективного використання тимчасово вільного залишку грошових активів (при одночасному зміцненні господарських зв'язків з оптовими покупцями своєї продукції).

Портфель міжнародних інвестицій. Формування такого типу портфеля здійснюють, як правило, інституціональні інвестори шляхом покупки фінансових інструментів інвестування (акцій, облігацій тощо), емітованих іноземними суб'єктами господарювання. Як правило, такий тип портфеля спрямований на реалізацію мети забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків.

Портфель депозитних вкладів. Такий портфель дозволяє цілеспрямовано вирішувати такі цілі його формування, як забезпечення необхідної ліквідності, одержання поточного інвестиційного доходу і мінімізації рівня інвестиційних ризиків.

Портфель інших форм спеціалізації. В основі формування такого портфеля лежить вибір одного з інших видів фінансових інструментів інвестування, які не розглянутих вище.

8. За кількістю стратегічних цілей формування виділяють моно- і полі цільової типи портфелів.

Моноцільовими портфель характеризує такий його тип, при якому всі входять до його складу фінансові інструменти інвестування відібрані за критерієм рішення однієї із стратегічних цілей його формування. Такий портфель може включати до свого складу всі основні види фінансових інструментів інвестування, що забезпечують його стратегічну спрямованість.

Поліцелевой (комбінований) портфель передбачає можливості одночасного вирішення ряду стратегічних цілей його формування. У сучасній інвестиційній практиці найбільш часто здійснюється формування комбінованого портфеля за двома розглянутими ознаками - цілями формування інвестиційного доходу і рівнем прийнятих ризиків. Такими основними варіантами комбінованих типів інвестиційних портфелів є:

1) агресивний портфель доходу (портфель спекулятивного доходу);

2) агресивний портфель росту (портфель прискореного росту);

3) помірний портфель доходу (портфель нормального доходу);

4) помірний портфель росту (портфель нормального росту);

5) консервативний портфель доходу (портфель гарантованого доходу);

6) консервативний портфель росту (портфель гарантованого зростання).

Діапазон комбінованих типів інвестиційних портфелів може бути розширений в ще більшому ступені за рахунок їхніх варіантів, що мають проміжне значення цілей фінансового інвестування.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: