|
|
Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валютУ довготерміновій рівновазі в ретроспективі паритет купівельної спроможності валют завжди виконується,якщо не брати до уваги переміщення капіталу внаслідок фінансових операцій. Це відображається завдяки товарному арбітражеві чи перерозподілу грошової маси в розумінні монетарної теорії платіжного балансу. Звичайно ми не беремо до уваги при розгляді довготермінового періоду короткотермінові порушення,тобто монетарні нерівноваги та їх вплив на валютний курс.Рівняння21.3можна використовувати і для очікуваних величин. Якщо Pc=(pc-P)/P- відображає очікуваний темп зростання цін,то можна пояснити очікувану зміну валютного курсу в довготерміновому періоді за допомогою різниці очікуваних темпів зростання цін даної країни і Закордону:
Коли домашні господарства та підприємства очікують,що в даній країні рівень цін зростає сильніше,ніж у Закордоні,тоді вони розраховують на девальвацію вітчизняної валюти. Коли очікування стосується незначного зростання рівня цін в даній країні,ніж закордоном,тоді w падає;вітчизняна валюта девальвує.
Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках Нехай у певній країні виникла інфляція,причиною якої були не зміни в оснащеності факторами виробництва і не відставання у технічному прогресі. Отже,не існує економічних підстав для зміни відносин обміну у торгівлі товарами. Реальний валютний курс,тобто співвідношення в обміні товарами,залишається постійним,тому що номінальний валютний курс повинен пристосовуватися до різних норм інфляції. Наведені міркування лежать в основі теорії паритету купівельної спроможності. Вони означають,що визначальними факторами обмінного курсу є ціни на товари. Їх вирівнювання бере на себе товарний арбітраж. Він,у свою чергу,виходить з позиції споживача,для якого,наприклад,англійське,португальське й українське сукно є рівноцінними. До цього треба додати ще одне припущення щодо відсутності транспортних і трансакційних витрат. Коли домашні господарства і підприємства очікують,що валютний курс у довготерміновому періоді реагує на зміни в рівнях цін,говорячи про паритет купівельної спроможності,то повинен одночасно існувати процентний паритет для портфельної рівноваги.
Отже,різниця у номінальних процентах відповідає різниці в очікуваних рівнях цін. Таким чином,зростання очікуваного рівня цін у даній країні повинно бути пов`язане з підвищенням номінального процента. З рівнянням Фішера номінальний процент(і) дорівнює реальному процентові ® плюс очікуваний темп зростання цін
Підставивши це і аналогічне йому рівняння для Закордону в рівняння 21.5,отримаємо: r=r* Це означає,що в довготерміновій рівновазі реальні процентні ставки в обох країнах повинні зберігатися.
Руальний валютний курс 1. У довготерміновому періоді повинні збігатися монетарна рівновага,рівновага реальної економіки та рівновага обміну. Також мають бути рівними валютні курси,що відповідають обом цим видам рівноваги. Ми розрізняємо номінальний і реальний валютні курси. Номінальний валютний курс є ціною різних валют;наприклад,він має вимір UAH/$ показує,скільки треба витратити UAH,щоб отримати одну одиницю$.Це валютний курс,який ми досі постійно використовували. На відміну від нього реальний валютний курс вказує,як обмінюється товар один на інший. Коли розглядати ситуацію,в якій дана країна експортує і споживає товар1,імпортує товар 2 і сама виробляє його частину як субститут імпорту,то реальний валютний курс визначається як: wR= Це рівняння має вимір
Реальний валютний курс інформує про те,як можна обмінювати вітчизняні товари на закордонні,отже,як експортні товари обмінюються на імпортні. Він показує купівельну спроможність вітчизняного товару або вітчизняного товарного кошика. Тому ми також говоримо про валютний курс з урахуванням паритету купівельної спроможності. Реальний валютний курс має при цьому обернений вимір до умов торгівлі(p=p1/p2 з виміром ME2/ME1).Всі твердження,що належать до умов торгівлі,слід розглядати з оберненим знаком для реального валютного курсу. Реальний валютний курс,обернено пропорційний до умов торгівлі,підпорядкований товарно-економічній рівновазі й торгівельній рівновазі. Реальна девальвація(wp Слід зазначити,що реальна девальвація для споживачів і виробників є різним поняттям. Наслідком реальної девальвації для споживачів буде те,що їм стає невигідно обмінювати вітчизняний товар на закордонний. Потрібно віддавати більшу кількість одиниць вітчизняного товару,щоб отримати задану кількість закордонного товару. Для підприємств,навпаки,реальна девальвація означає те,що стає вигідніше виробляти експортні товари.
Зміна реального валютного курсу впливає на сальдо торгівельного балансу. Реальний валютний курс визначають як 2. На рисунку 21.2за допомогою кривої обміну видно,який вплив має реальна девальвація на сальдо торговельного балансу. Тангенс кута βвідображає реальний валютний курс та позначає умови торгівлі. При реальному валютному курсі,що визначається променем OXY,дана країна бажає імпортувати більше(OZ*),ніж закордон експортувати (OX*).Країна має дефіцит торгівельного балансу. Ця ситуація не може тривати довго. Реальний валютний курс занизький,тобто вітчизняна валюта реально переоцінена,а це означає,що вона повинна девальвувати. Якщо валюта девальвує,то промінь OXY рухається вниз,отже,зменшується дефіцит торговельного балансу. При промені OS торговельний баланс вирівняний. Результатом подальшої девальвації до OAB було б те,що дана країна бажає імпортувати товару 2 менше,ніж пропонує Закордон,тобто вона має надлишок торгового балансу. Рисунок 21.3 відображає зв`язок між сальдом торговельного балансу і реальним валютним курсом. При реальному валютному курсі OSсальдо торговельного балансу дорівнює нулю. За умов реальної девальвації більший реальний валютний курс OA викликає надлишок торговельного балансу;при ревальвації нижчий реальний валютний курс OX спричинює дефіцитторговельного балансу. Крива на рисунку 21.3 показує,як сальдо торговельного балансу реагує на реальну девальвацію. Зміна реального валютного курсу задана через:
Отже,реальна девальвація (wR 3. Визначений рівнянням 21.7 реальний валютний курс розраховують у випадку більшої кількості країн,в якому двосторонні валютні курси даної країни опосередковуються між валютами відповідних країн w1……..wn,, та рівнями цін відповідних країн P1*……… Pn*. Тоді ми говоримо про ефективні валютні курси. При цьому кожний торговельний партнер отримує певну питому вагу,що відповідає його значенню в зовнішній торгівлі для даної країни. Питома вага вважається часткою імпорту та експорту торговельного партнера в експорті й імпорті даної країни. Для окремих країн зважують двосторонні валютні курси. Тоді ефективний номінальний валютний курс країн визначається як:
Рівень цін Закордону визначають аналогічними методами,якщо рівень цін окремих країн геометрично зважується їх питомою вагою у зовнішній торгівлі Закордону.
Тоді ефективний реальний валютний курс визначають:
4. Рівняння 21.8 дає змогу пояснити європейську валютну систему з 1987 по 1992 рік,під час якої не було ніяких змін( 5. Рівняння 21.8 можна записати по іншому:
Номінальна девальвація( 6. Будь-які світові зміни попиту і пропозиції товару впливають на реальний валютний курс. При цьому,якщо споживчі кошики у міжнародних порівняннях не співпадають,то Національний банк не повинен стримувати зміну реального валютного курсу шляхом проведення інтервенцій на валютному ринку або використанням інших інструментів грошової політики. Протидіючи,наприклад, реальній тенденції до ревальвації шляхом купівлі іноземної валюти,він тільки б стримав реальну ревальвацію на деякий час. У цілому збільшення національної грошової маси призвело б до підвищення цін. Реальна ревальвація відбулася б все одно,але не на основі номінальної ревальвації,а через підвищені темпи інфляції. Однак припустимо,що Національний банк,незважаючи ні на що,здійснює нові інтервенції. Тому необхідне зростання продажу валюти. тобто Нацбанк збільшує грошову масу. Це пояснюється тим,що до нездійсненної у попередньому періоді потреби в реальній ревальвації приєдналася поточна тенденція реальної ревальвації. Отже,спроба протидіяти тенденції реальної ревальвації,що обумовлена міжнародним рухом товарів,призводить до інфляційних процесів вибухового характеру. Оскільки звичайно не можливо визначити,чи тенденції ревальвації і девальвації,що спостерігаються в дійсності,є результатом товарних або монетарних змін,така небезпека існує при проведенні будь-яких інтервенцій на валютному ринку,що мотивуються цілями реального валютного курсу.   Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
(21.4)
(21.5)
(21.6)
. (21.7)
= 
/ 
.
0) означає витрати купівельної спроможності;а реальна ревальвація - виграш купівельної спроможності вітчизняного товару.
, а умови торгівлі як 
При wR, що визначається променем OXY, Батьківщина бажає імпортувати більше,ніж Закордон експортувати 
. Існує дефіцит торгівельного балансу Батьківщини 
. Вітчизняна валютна переоцінка (wR - занизький). Внаслідок цього вона повинна девальвувати. При девальвації гривні (проміньOXY рухається вниз) зменшується дефіцит торгового балансу. При wR, що позначається променем OS,торговий баланс вирівняний, zL=0. При подальшій девальвації Батьківщина бажає імпортувати меншу кількість товару 2,ніж пропонує Закордон. Існує надлишок торговельного балансу,zL 
(21.8)
, а рівень цін у Закордоні зростає швидше, ніж на Батьківщині. В обох випадках обмін не сприятливий для даної країни. Умови торгівлі погіршуються. Ревальвація (wR 
існує тоді, коли вітчизняна валюта має вищу вартість,ніж закордонна,і коли у Закордоні ціни ростуть повільніше,ніж у даній країні.
(21.9)
(21..9′)
(21.9′′)
=0). Оскільки у деяких країнах,наприклад в Італії, рівень цін зростав швидше,ніж у Німеччині,то для Німеччини в результаті цього виникла реальна девальвація,тому німецькі товари було не вигідно обмінювати на італійські. Німеччина повинна була віддавати більше експортних товарів,щоб мати змогу ввозити певну кількість імпортних товарів. Звичайно це було стимулом для німецького експорту.
(21.8′)
) може зводитися до двох різних аспектів:до реальної девальвації,обтуленої реально-економічними змінами,та до несприятливого ефекту рівня цін (сильнішої інфляції в даній країні).